Stor ejendom i fensmark hvor dejligt mad kan nydes fra airfryer

Мангольд

Мангольд — це два овочі в одному: великі м’які листки, які можна використовувати так само, як шпинат, і міцні соковиті стебла, які можна варити, готувати на пару або запікати. Його ще називають листовим буряком, а різновиди з широкими білими стеблами — «срібним буряком» (англ. silverbeet). З погляду ботаніки мангольд — різновид буряка, Beta vulgaris var. cicla, а отже близький родич червоного буряка.

Я обожнюю мангольд, бо в ньому нічого не пропадає. Листя добре підходить і для страв у вершковому соусі, і для пирогів, а стебла в аерофритюрниці отримують чудові підсмажені краї. До того ж це один із найпростіших овочів, які можна вирощувати самостійно: один посів може давати врожай від літа аж до пізньої осені.

Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Історія та походження

Від дикого морського буряка до городу

Мангольд походить від морського буряка, Beta vulgaris subsp. maritima, який росте дико вздовж морських узбереж — зокрема й у Данії, наприклад уздовж протоки Великий Бельт. Морський буряк — родоначальник усіх культурних форм буряка: у червоного буряка селекція вдосконалила коренеплід, а в мангольда — листя та стебла. Сам же мангольд як культурна рослина прийшов із Середземномор’я.

Шведський ботанік Карл фон Лінней описав його 1753 року як Beta vulgaris var. cicla. Раніше його зараховували до родини лободових (Chenopodiaceae), але сьогодні він належить до родини амарантових (Amaranthaceae), як і шпинат та кіноа.

Мангольд

Мангольд у Данії

Найдавніші згадки про мангольд у Данії датуються серединою XV століття, а в XIX столітті він мав постійне місце на кожному городі. Сьогодні існують сорти зі стеблами білого, жовтого, помаранчевого та червоного кольору, тож мангольд так само гарний на грядці, як і на тарілці.

Багато назв для однієї рослини

Листовий буряк — це лише інша назва мангольду, а «срібним буряком» називають різновиди з широкими білими стеблами. Вічний шпинат (англ. perpetual spinach) — теж мангольд: різновид із м’яким тонким листям, який більше нагадує шпинат. Англійською його називають chard або Swiss chard.

Смак і аромат

Листя

Листя на смак нагадує насиченішу версію шпинату: злегка землисте й мінеральне, зі слабкою гірчинкою, схожою на гичку червоного буряка. Сирий мангольд досить гіркий, але гіркота зникає під час приготування. Найм’якший смак має дрібне молоде листя, яке цілком можна додавати в салат сирим.

Стебла

Стебла хрусткі й соковиті, з ніжним свіжим смаком, трохи схожим на селеру. Білі стебла срібного буряка найм’якші, а кольорові можуть мати землистіший відтінок.

Коли стебла потрапляють під сухий жар, краї карамелізуються, а смак стає солодшим і більш горіховим. Саме тому вони так добре виходять в аерофритюрниці.

Кулінарне використання

Найважливіший прийом при роботі з мангольдом — ставитися до листя й стебел як до двох різних овочів. Стеблам потрібно більше часу, ніж листю, тому я розділяю їх і даю стеблам фору, перш ніж додати листя.

В українській кухні

В українській кухні листя зазвичай використовують так само, як шпинат, — тушкують у вершковому соусі або лише дуже коротко обсмажують чи бланшують. Стебла можна варити, як спаржу, або додавати до тушкованих страв, а ще вони чудові в таких класичних стравах:

  • Мангольд у вершковому соусі: листя в легкому загущеному соусі — як тушкований шпинат.
  • Стебла, як спаржа: відварені до м’якості та подані з розтопленим вершковим маслом.
  • Стебла під сирною скоринкою: у формі для запікання з сиром і панірувальними сухарями зверху.
  • Мариновані стебла: хрусткий і кисленький додаток до страв.
  • Стебла в паніровці: обвалені в сухарях і обсмажені до хрусткості.

У світовій кухні

У Хорватії мангольд називають «королевою далматинського саду», і він входить, зокрема, до складу сопарника (soparnik) — далматинського пирога. У Ніцці класикою є tourte de blettes — солодкий пиріг із мангольдом, родзинками та кедровими горішками. У багатьох кухнях світу листя й стебла кладуть разом у пироги та лазанью, листя додають у вок-страви, супи й омлети, а великий сирий листок може навіть замінити тортилью у врапі.

В аерофритюрниці

В аерофритюрниці зіркою стають саме стебла. Я нарізаю їх паличками, перемішую з невеликою кількістю олії та солі — можна ще додати часник і тертий пармезан — і запікаю на середній температурі, доки краї не стануть золотистими. Кілька разів потруси кошик під час приготування, щоб стебла підсмажилися рівномірно.

З листя можна зробити хрусткі чипси — так само, як із капусти кейл. Ретельно обсуши його, втри тонкий шар олії та розклади листя в один шар у кошику, за бажанням накривши невеликою решіткою, щоб легкі листки не розліталися. Вони дуже швидко переходять від хрусткого до підгорілого, тож стеж за ними.

Користь для здоров’я

Поживні речовини в мангольді

Мангольд — легкий овоч: у ньому близько 21 ккал на 100 г, зате він містить багато, зокрема, вітаміну K, бета-каротину та магнію. Ось основні показники на 100 г:

  • Вітамін K: 327,3 мкг (варений)
  • Бета-каротин: 3647 мкг (сирий), який організм може перетворити на вітамін A
  • Вітамін C: 30 мг (сирий)
  • Вітамін E: 1,9 мг альфа-ТЕ (сирий)
  • Калій: 379 мг (сирий)
  • Магній: 81 мг (сирий)
  • Кальцій: 51 мг (сирий)
  • Натрій: 213 мг (сирий)

Для овоча вміст натрію високий, тож, коли я готую мангольд, я завжди солю обережно.

Щавлева кислота і вітамін K

Як і шпинат та ревінь, мангольд містить щавлеву кислоту, яка зв’язує кальцій і перешкоджає його засвоєнню. У свіжому листі міститься приблизно 480 мг оксалатів на 100 г — це один із найвищих показників серед їстівних овочів. Невеликі кількості, як виявилося, шкоди не завдають, але якщо в тебе є схильність до утворення каменів у нирках, краще вживати мангольд помірно. Якщо варити його у великій кількості води й потім злити її, вміст оксалатів знижується.

Мангольд також багатий на вітамін K. Якщо ти приймаєш препарати для розрідження крові з групи антагоністів вітаміну K, обговори з лікарем, скільки багатої на вітамін K зелені можна їсти.

Вирощування

Умови росту

Мангольд — один із найвдячніших овочів на городі. Це дворічна рослина, але найчастіше її вирощують як однорічну, і вона росте майже на будь-якому ґрунті.

  • Ґрунт: родючий, багатий на гумус і добре дренований, бажано не надто важкий, із рівнем pH, близьким до нейтрального.
  • Час сівби: безпосередньо у відкритий ґрунт із кінця квітня до червня, коли температура підніметься до 8–10 градусів.
  • Температура проростання: оптимальна — близько 20 градусів, не нижче 8 градусів.
  • Добрива: компост протягом перших двох місяців. Краще внести замало, ніж забагато — вміст нітратів у листі зростає за інтенсивного удобрення.
  • Висота: близько 40 см для такого сорту, як «Bright Light».
  • Зимостійкість: сильний мороз пошкоджує верхівку та зовнішнє листя, але в м’яку зиму рослина зазвичай перезимовує й знову відростає.

Сорти

До класичних білостеблових сортів, відомих як срібний буряк, належать, зокрема, «Blonde à Carde Blanche», «Glatter Silber» і «White Silver», тоді як «Bright Yellow» та «Golden Chard» мають жовті стебла. Якщо ти віддаєш перевагу м’якому листю, а не міцним стеблам, обирай вічний шпинат.

Як вирощувати мангольд

Загальний час: близько 10 тижнів

  1. Підготуй ґрунт

    Обери грядку з родючим, добре дренованим ґрунтом, який не надто важкий, і зорієнтуйся на pH, близький до нейтрального.

  2. Посій насіння

    Сій безпосередньо у відкритий ґрунт із кінця квітня до червня, коли температура підніметься до 8–10 градусів. Кожна «насінина» — це маленький клубочок насіння, з якого може вирости кілька рослин.

  3. Проріджуй і доглядай

    Коли маленькі рослини зійдуть, прорідь їх, щоб кожна мала достатньо місця. Поливай у посушливі періоди та вноси компост протягом перших двох місяців.

  4. Збирай урожай поступово

    Приблизно через 10 тижнів після сівби можна починати збір. Відламуй найстаріше й найбільше листя біля основи, щоб рослина й далі давала нове, або зрізай стебла приблизно на 5 см над землею.

Мангольд infographic

Зберігання

Їж його свіжим

Після збору мангольд швидко в’яне й втрачає соковитість, тому я намагаюся збирати його в день приготування. Купуючи мангольд, обирай пучки з пружним листям і міцними стеблами.

  • У холодильнику: нещільно загорни мангольд у вологий кухонний рушник або пакет і поклади у відділення для овочів.
  • Мий перед самим використанням: вологе листя швидше в’яне.
  • В’яле листя: постав стебла в склянку з холодною водою — листя часто знову розправляється.
  • Заморожуй: мангольд можна заморожувати, навіть злегка зів’яле листя.

Як заморозити мангольд

Я бланшую листя й стебла окремо, бо коротке варіння зберігає колір. Потім швидко охолоджую їх у холодній воді, віджимаю воду та заморожую порціями. Заморожене листя я використовую одразу в тушкованих стравах, супах і лазаньї — так само, як заморожений шпинат.

Спробуй цей рецепт

Листя мангольду можна використовувати точно так само, як шпинат, а у формі, де все запікається разом, і листя, і стебла розкриваються повною мірою. Спробуй наш рецепт лазаньї зі шпинатом в аерофритюрниці — вершкової, зеленої та готової менш ніж за годину — я залюбки замінюю частину шпинату на мангольд, коли настає його сезон. Стебла я дрібно рубаю й спочатку пасерую, а наприкінці даю листю зів’янути на сковороді, перш ніж усе піде в шари. Так я використовую всю рослину, а лазанья отримує приємну додаткову текстуру.

Поширені запитання

Чи мангольд і листовий буряк — це одне й те саме?

Так, листовий буряк — це лише інша назва мангольду. Різновиди з широкими білими стеблами називають також срібним буряком.

Чи можна їсти мангольд сирим?

Так, але сирий мангольд досить гіркий. Найм’якший смак має дрібне молоде листя — воно чудово підходить для салату, а більше листя та стебла краще приготувати, бо тоді гіркота зникає.

Як приготувати мангольд в аерофритюрниці?

Наріж стебла паличками, перемішай із невеликою кількістю олії та солі й запікай на середній температурі, доки краї не стануть золотистими. З листя можна зробити хрусткі чипси: добре обсуши його, змасти тонким шаром олії та стеж за ним під час приготування.

Коли сезон мангольду?

Мангольд із відкритого ґрунту збирають із липня до жовтня. Рослини, посіяні в квітні, готові з липня чи серпня, а збір урожаю може тривати аж до пізньої осені.

Чи можна заморожувати мангольд?

Так, навіть злегка зів’яле листя. Бланшуй листя й стебла окремо, швидко охолодь, віджми воду та заморозь порціями. Бланшування зберігає колір.

Факти про мангольд

ПараметрЗначення
Українська назваМангольд (також листовий буряк; різновиди з білими стеблами називають срібним буряком)
Латинська назваBeta vulgaris var. cicla
РодинаАмарантові (Amaranthaceae)
ПоходженняСередземномор’я; походить від дикого морського буряка
Тип рослиниДворічний листовий овоч, найчастіше вирощується як однорічний
ВисотаБлизько 40 см («Bright Light»)
ЗимостійкістьУ м’яку зиму зазвичай перезимовує й відростає; сильний мороз пошкоджує верхівку та зовнішнє листя
ҐрунтРодючий, добре дренований, не надто важкий, pH близько нейтрального
Сівба/висадкаБезпосередньо у відкритий ґрунт із кінця квітня до червня, коли температура сягає 8–10 градусів
Збір урожаюЛипень–жовтень, перший раз приблизно через 10 тижнів після сівби
Калорійність на 100 гБлизько 21 ккал
СмакЛистя землисте, як у насиченого шпинату; стебла ніжні та соковиті
Кулінарне використанняЛистя — як шпинат; стебла — варені, запечені під сиром, мариновані або підсмажені в аерофритюрниці
ЗберіганняНайкраще свіжим; бланшується й заморожується для подальшого використання

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close
Close