Порей — один з тих овочів, які я завжди тримаю на кухні від осені до весни. Він споріднений із цибулею та часником, але смак у нього м’якший і більш округлий, і він може бути як ненав’язливою смаковою основою супу, так і головним героєм на тарілці. Ботанічна назва порея — Allium porrum, і він належить до родини цибулевих.
Довга біла частина — це насправді не стебло, а щільно прилеглі одна до одної листкові піхви. Вона стає білою, бо ґрунт підгортають до рослини, і світло не проникає всередину, — саме тут і криється найм’якший та найсолодший смак.
Тут ви дізнаєтеся про історію, смак, користь для здоров’я та вирощування порея — і знайдете мої найкращі поради щодо порея в аерофритюрниці. Зимовий порей витримує мороз, а його сезон триває з жовтня до березня, і саме в темні місяці я використовую його найчастіше.
Орієнтовний час читання: 6 хвилин
Історія та походження
Від Близького Сходу до Римської імперії
Батьківщина порея — східне Середземномор’я та Близький Схід. У Стародавньому Єгипті він входив до раціону щонайменше з II тисячоліття до н. е. — задовго до того, як дістався наших широт.
Порей їли й у Стародавньому Римі, де він був улюбленим овочем імператора Нерона. За новішою систематикою його вважають культурною формою виду Allium ampeloprasum, тож порей, який ми купуємо сьогодні, — результат багатьох поколінь вирощування та відбору.

Порей у Північній Європі
У Північній і Західній Європі порей використовують із XVI століття, але довгий час — виключно як зелень для супів і приправу. Самостійні страви з пореєм, де він сам і є стравою, з’явилися лише близько 1900 року. Сьогодні він — звичний інгредієнт повсякденної української кухні, а в Уельсі порей навіть є національним символом.
Смак і аромат
М’який цибульний смак із солодкістю
Сирий порей має свіжий, злегка гострий цибульний смак, але набагато м’якший, ніж у звичайної цибулі. Коли порей нагрівається, гострота зникає, і її змінює м’яка, округла солодкість — тому його можна класти щедро.
Біла та світло-зелена частина найніжніша й найсолодша. Темно-зелене листя грубіше, смак у нього насиченіший і більш трав’янистий — його я залишаю для супового бульйону.
Порей та його родичі
Порей належить до того самого роду, що й цибуля, часник, зелена цибуля, шніт-цибуля та черемша, кожна з яких має власну статтю тут, у Харчовій енциклопедії. Часник дає теплий і гострий смак, шніт-цибуля — свіжий і зелений, а порей посідає місце посередині: м’який, округлий і трохи солодкуватий.
Текстура змінюється залежно від приготування: сирий і дрібно нарізаний порей додає салату хрусткості, довго пасерований на вершковому маслі стає шовковисто-м’яким, а запечений за високої температури отримує хрусткі, карамелізовані краї.
Кулінарне застосування
У данській кухні
У Данії порей століттями був класичною зеленню для супів, яка додає глибини смаку, не перебиваючи інших смаків. Сьогодні він отримує головну роль і в кількох повсякденних стравах. Ось данські класичні страви:
- Hønsekødsuppe (данський курячий суп): порей вариться разом з іншими інгредієнтами й надає супу м’якого, злегка солодкуватого цибульного смаку.
- Gule ærter (данський суп із жовтого гороху): порей входить до супового набору, який створює глибокий смак цієї страви.
- Картопляний суп із пореєм: вершковий і м’який, з пореєм у центрі.
- Тарт із пореєм: порей у вершковій яєчній заливці на хрусткій основі.
У світовій кухні
За межами Данії порей — зірка кількох відомих страв:
- Vichyssoise: холодний суп із пореєм і картоплею, який, попри французьку назву, виник у США.
- Cock-a-leekie: шотландський суп із куркою та пореєм.
- Poireaux vinaigrette: цілі відварені пореї, подані холодними із заправкою з олії та оцту (vinaigrette). У Франції порей називають asperges du pauvre — спаржею бідняків.
В аерофритюрниці
В аерофритюрниці я найчастіше готую запечені половинки порея: розрізаю порей уздовж, ретельно промиваю, змащую зріз олією та посипаю сіллю. Гаряче повітря дає хрусткі золотисті краї та м’яку солодку середину — ідеальний гарнір до риби чи курятини.
Тарт із пореєм — мій другий фаворит, адже аерофритюрниця дає хрустку основу та соковиту начинку. Порей також чудово підходить для рибних запіканок, де він стає м’яким і солодким.
Користь для здоров’я
Харчова цінність
Порей — легкий овоч: у ньому 29 ккал на 100 г, а ще він забезпечує організм харчовими волокнами, фолатами та калієм. Наведені значення стосуються 100 г сирого порея й походять із норвезької бази даних про харчові продукти Matvaretabellen:
- Енергія: 120 кДж (29 ккал)
- Харчові волокна: 4 г
- Вуглеводи: 3,8 г
- Білок: 1,5 г
- Жири: 0 г
- Фолат: 74 мкг
- Вітамін C: 8 мг
- Вітамін B6: 0,23 мг
- Бета-каротин: 239 мкг
- Калій: 295 мг
Корисно знати
Порей містить фруктани, які належать до FODMAP. Більшість людей добре їх переносять, але якщо у вас синдром подразненого кишечника (СПК), порей може спричиняти проблеми з животом, тож куштуйте обережно. Порей не входить до алергенів, які згідно з правилами ЄС потрібно позначати в маркуванні.
Пам’ятайте й про домашніх улюбленців: порей, як і інші цибулеві рослини, отруйний для собак і котів, тому ніколи не давайте їм залишків із пореєм.
Вирощування
Посів і висаджування
Порей — дворічна трав’яниста рослина, яка може виростати до 50 см заввишки, але на городі ми збираємо його вже в перший сезон. Насіння висівають на розсаду вдома з січня до квітня, а прямий посів у відкритий ґрунт зазвичай відбувається лише з початку червня. Рослини готові до висаджування, коли стають завтовшки з олівець.
Ґрунт, світло та догляд
Порей вимогливий до поживних речовин і найкраще росте на сонячному місці в пухкому, добре дренованому ґрунті. Підгортайте ґрунт до основи рослини протягом усього росту — саме це й дає довгу білу частину.
- Світло: сонячне місце.
- Ґрунт: пухкий, добре дренований і поживний.
- Добрива: компост або добриво NPK з червня (для рано висаджених рослин) чи з липня (для пізно висаджених).
- Морозостійкість: зимовий порей витримує мороз, літній — ні.
- Висота: до 50 см.
Сорти та збір урожаю
Літній порей збирають з кінця серпня до вересня, а зимовий — з жовтня аж до березня. Відомі сорти — King Richard, ранній сорт для літнього та осіннього збору, і зимовий сорт Tadorna Blue із синювато-зеленим листям.
Порей більш холодостійкий, ніж інші культивовані види цибулі, а зимовий порей може залишатися у відкритому ґрунті всю зиму. Під час збору спершу розпушіть ґрунт під рослиною садовими вилами, а вже потім виймайте її — так біла частина не зламається.
Як вирощувати порей
Загальний час: 5-8 місяців
- Висійте насіння на розсаду
Висійте насіння вдома з січня до квітня на глибину 0,5-1 см у ґрунт для розсади.
- Висадіть у ґрунт
Висадіть порей на сонячне місце в пухкий, добре дренований ґрунт, коли рослини стануть завтовшки з олівець.
- Підживіть і підгортайте
Підживіть компостом або добривом NPK з червня чи липня та підгортайте ґрунт до основи рослини.
- Збір урожаю
Збирайте літній порей з кінця серпня, а зимовий — з жовтня до березня. Спершу розпушіть ґрунт садовими вилами.

Зберігання
У холодильнику та морозильній камері
Порей найкраще зберігати в прохолоді, де він залишається свіжим кілька тижнів. Я кладу його цілим і немитим в овочевий відділ холодильника та загортаю, щоб запах цибулі не поширювався.
Порей можна й заморожувати. Промийте його, наріжте кільцями та заморозьте порціями, щоб діставати його просто з морозильної камери в каструлю. Заморожений порей після розморожування стає м’яким, тому використовуйте його в супах, тушкованих стравах і тартах.
Очищення та грядка як сховище
Між листям часто залишається ґрунт, тому ретельно промивайте порей безпосередньо перед використанням. Я нарізаю його кільцями та промиваю кільця в мисці з холодною водою, де ґрунт осідає на дно. Якщо ви самі вирощуєте зимовий порей, найпростіше сховище — це грядка: збирайте порей у міру потреби.
- Холодильник: цілий порей залишається свіжим кілька тижнів.
- Морозильна камера: промийте, наріжте кільцями та заморозьте порціями.
- На грядці: зимовий порей може залишатися на місці й збиратися в міру потреби.
- Очищення: промийте між листям безпосередньо перед використанням.
Спробуйте цей рецепт
М’яка солодкість порея розкривається найкраще, коли його запікають у тарті разом із чимось солоним і копченим. Спробуйте наш рецепт тарта з пореєм в аерофритюрниці з шинкою та беконом — тут порей зустрічається з шинкою та беконом у класичному данському тарті. Мій власний прийом — спочатку ненадовго пасерувати кільця порея на сковороді, щоб вони віддали вологу, а основа залишилася хрусткою. Коли настає сезон зимового порея, я охоче додаю трохи світло-зеленої частини заради кольору.
Поширені запитання
Можна їсти весь порей, окрім кореня. Біла та світло-зелена частина найніжніша, а темно-зелене листя грубіше й добре підходить для супів і бульйону.
З кінця серпня до березня. Літній порей збирають з кінця серпня до вересня, а зимовий — з жовтня аж до березня.
Наріжте порей кільцями або розріжте вздовж і промийте його в мисці з холодною водою. Ґрунт між листям осідає на дно, і порей можна просто підняти з води.
Так. Промийте порей, наріжте кільцями та заморозьте порціями. Заморожений порей після розморожування стає м’яким, тому використовуйте його в супах, тушкованих стравах і тартах.
Так. Порей, розрізаний навпіл, змащують олією та посипають сіллю, і тоді аерофритюрниця дає хрусткі краї та м’яку середину. Аерофритюрниця також чудово підходить для тарта з пореєм.
Факти про порей
| Характеристика | Значення |
|---|---|
| Назва українською | Порей (цибуля-порей) |
| Латинська назва | Allium porrum (культурна форма Allium ampeloprasum) |
| Родина | Цибулеві (Alliaceae, за новішою систематикою — частина Amaryllidaceae) |
| Тип рослини | Дворічна трав’яниста рослина |
| Висота | До 50 см |
| Морозостійкість | Зимовий порей витримує мороз, літній — ні |
| Світло | Сонячне місце |
| Ґрунт | Пухкий, добре дренований і поживний |
| Посів/висаджування | Розсада вдома з січня до квітня, прямий посів з початку червня |
| Збір урожаю | Літній порей: кінець серпня – вересень. Зимовий порей: жовтень – березень |
| Калорійність на 100 г | 29 ккал (сирий) |
| Смак | М’який, злегка солодкуватий цибульний смак |
| Кулінарне застосування | Зелень для супів і приправа, картопляний суп із пореєм, тарт із пореєм, запечений порей |
| Сорти | Літній порей, зимовий порей, King Richard, Tadorna Blue |
| Зберігання | У прохолоді кілька тижнів, можна заморожувати, зимовий порей може залишатися на грядці |