Stor ejendom i fensmark hvor dejligt mad kan nydes fra airfryer

Порей

Порей — один з тих овочів, які я завжди тримаю на кухні від осені до весни. Він споріднений із цибулею та часником, але смак у нього м’якший і більш округлий, і він може бути як ненав’язливою смаковою основою супу, так і головним героєм на тарілці. Ботанічна назва порея — Allium porrum, і він належить до родини цибулевих.

Довга біла частина — це насправді не стебло, а щільно прилеглі одна до одної листкові піхви. Вона стає білою, бо ґрунт підгортають до рослини, і світло не проникає всередину, — саме тут і криється найм’якший та найсолодший смак.

Тут ви дізнаєтеся про історію, смак, користь для здоров’я та вирощування порея — і знайдете мої найкращі поради щодо порея в аерофритюрниці. Зимовий порей витримує мороз, а його сезон триває з жовтня до березня, і саме в темні місяці я використовую його найчастіше.

Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Історія та походження

Від Близького Сходу до Римської імперії

Батьківщина порея — східне Середземномор’я та Близький Схід. У Стародавньому Єгипті він входив до раціону щонайменше з II тисячоліття до н. е. — задовго до того, як дістався наших широт.

Порей їли й у Стародавньому Римі, де він був улюбленим овочем імператора Нерона. За новішою систематикою його вважають культурною формою виду Allium ampeloprasum, тож порей, який ми купуємо сьогодні, — результат багатьох поколінь вирощування та відбору.

Порей

Порей у Північній Європі

У Північній і Західній Європі порей використовують із XVI століття, але довгий час — виключно як зелень для супів і приправу. Самостійні страви з пореєм, де він сам і є стравою, з’явилися лише близько 1900 року. Сьогодні він — звичний інгредієнт повсякденної української кухні, а в Уельсі порей навіть є національним символом.

Смак і аромат

М’який цибульний смак із солодкістю

Сирий порей має свіжий, злегка гострий цибульний смак, але набагато м’якший, ніж у звичайної цибулі. Коли порей нагрівається, гострота зникає, і її змінює м’яка, округла солодкість — тому його можна класти щедро.

Біла та світло-зелена частина найніжніша й найсолодша. Темно-зелене листя грубіше, смак у нього насиченіший і більш трав’янистий — його я залишаю для супового бульйону.

Порей та його родичі

Порей належить до того самого роду, що й цибуля, часник, зелена цибуля, шніт-цибуля та черемша, кожна з яких має власну статтю тут, у Харчовій енциклопедії. Часник дає теплий і гострий смак, шніт-цибуля — свіжий і зелений, а порей посідає місце посередині: м’який, округлий і трохи солодкуватий.

Текстура змінюється залежно від приготування: сирий і дрібно нарізаний порей додає салату хрусткості, довго пасерований на вершковому маслі стає шовковисто-м’яким, а запечений за високої температури отримує хрусткі, карамелізовані краї.

Кулінарне застосування

У данській кухні

У Данії порей століттями був класичною зеленню для супів, яка додає глибини смаку, не перебиваючи інших смаків. Сьогодні він отримує головну роль і в кількох повсякденних стравах. Ось данські класичні страви:

  • Hønsekødsuppe (данський курячий суп): порей вариться разом з іншими інгредієнтами й надає супу м’якого, злегка солодкуватого цибульного смаку.
  • Gule ærter (данський суп із жовтого гороху): порей входить до супового набору, який створює глибокий смак цієї страви.
  • Картопляний суп із пореєм: вершковий і м’який, з пореєм у центрі.
  • Тарт із пореєм: порей у вершковій яєчній заливці на хрусткій основі.

У світовій кухні

За межами Данії порей — зірка кількох відомих страв:

  • Vichyssoise: холодний суп із пореєм і картоплею, який, попри французьку назву, виник у США.
  • Cock-a-leekie: шотландський суп із куркою та пореєм.
  • Poireaux vinaigrette: цілі відварені пореї, подані холодними із заправкою з олії та оцту (vinaigrette). У Франції порей називають asperges du pauvre — спаржею бідняків.

В аерофритюрниці

В аерофритюрниці я найчастіше готую запечені половинки порея: розрізаю порей уздовж, ретельно промиваю, змащую зріз олією та посипаю сіллю. Гаряче повітря дає хрусткі золотисті краї та м’яку солодку середину — ідеальний гарнір до риби чи курятини.

Тарт із пореєм — мій другий фаворит, адже аерофритюрниця дає хрустку основу та соковиту начинку. Порей також чудово підходить для рибних запіканок, де він стає м’яким і солодким.

Користь для здоров’я

Харчова цінність

Порей — легкий овоч: у ньому 29 ккал на 100 г, а ще він забезпечує організм харчовими волокнами, фолатами та калієм. Наведені значення стосуються 100 г сирого порея й походять із норвезької бази даних про харчові продукти Matvaretabellen:

  • Енергія: 120 кДж (29 ккал)
  • Харчові волокна: 4 г
  • Вуглеводи: 3,8 г
  • Білок: 1,5 г
  • Жири: 0 г
  • Фолат: 74 мкг
  • Вітамін C: 8 мг
  • Вітамін B6: 0,23 мг
  • Бета-каротин: 239 мкг
  • Калій: 295 мг

Корисно знати

Порей містить фруктани, які належать до FODMAP. Більшість людей добре їх переносять, але якщо у вас синдром подразненого кишечника (СПК), порей може спричиняти проблеми з животом, тож куштуйте обережно. Порей не входить до алергенів, які згідно з правилами ЄС потрібно позначати в маркуванні.

Пам’ятайте й про домашніх улюбленців: порей, як і інші цибулеві рослини, отруйний для собак і котів, тому ніколи не давайте їм залишків із пореєм.

Вирощування

Посів і висаджування

Порей — дворічна трав’яниста рослина, яка може виростати до 50 см заввишки, але на городі ми збираємо його вже в перший сезон. Насіння висівають на розсаду вдома з січня до квітня, а прямий посів у відкритий ґрунт зазвичай відбувається лише з початку червня. Рослини готові до висаджування, коли стають завтовшки з олівець.

Ґрунт, світло та догляд

Порей вимогливий до поживних речовин і найкраще росте на сонячному місці в пухкому, добре дренованому ґрунті. Підгортайте ґрунт до основи рослини протягом усього росту — саме це й дає довгу білу частину.

  • Світло: сонячне місце.
  • Ґрунт: пухкий, добре дренований і поживний.
  • Добрива: компост або добриво NPK з червня (для рано висаджених рослин) чи з липня (для пізно висаджених).
  • Морозостійкість: зимовий порей витримує мороз, літній — ні.
  • Висота: до 50 см.

Сорти та збір урожаю

Літній порей збирають з кінця серпня до вересня, а зимовий — з жовтня аж до березня. Відомі сорти — King Richard, ранній сорт для літнього та осіннього збору, і зимовий сорт Tadorna Blue із синювато-зеленим листям.

Порей більш холодостійкий, ніж інші культивовані види цибулі, а зимовий порей може залишатися у відкритому ґрунті всю зиму. Під час збору спершу розпушіть ґрунт під рослиною садовими вилами, а вже потім виймайте її — так біла частина не зламається.

Як вирощувати порей

Загальний час: 5-8 місяців

  1. Висійте насіння на розсаду

    Висійте насіння вдома з січня до квітня на глибину 0,5-1 см у ґрунт для розсади.

  2. Висадіть у ґрунт

    Висадіть порей на сонячне місце в пухкий, добре дренований ґрунт, коли рослини стануть завтовшки з олівець.

  3. Підживіть і підгортайте

    Підживіть компостом або добривом NPK з червня чи липня та підгортайте ґрунт до основи рослини.

  4. Збір урожаю

    Збирайте літній порей з кінця серпня, а зимовий — з жовтня до березня. Спершу розпушіть ґрунт садовими вилами.

Порей infographic

Зберігання

У холодильнику та морозильній камері

Порей найкраще зберігати в прохолоді, де він залишається свіжим кілька тижнів. Я кладу його цілим і немитим в овочевий відділ холодильника та загортаю, щоб запах цибулі не поширювався.

Порей можна й заморожувати. Промийте його, наріжте кільцями та заморозьте порціями, щоб діставати його просто з морозильної камери в каструлю. Заморожений порей після розморожування стає м’яким, тому використовуйте його в супах, тушкованих стравах і тартах.

Очищення та грядка як сховище

Між листям часто залишається ґрунт, тому ретельно промивайте порей безпосередньо перед використанням. Я нарізаю його кільцями та промиваю кільця в мисці з холодною водою, де ґрунт осідає на дно. Якщо ви самі вирощуєте зимовий порей, найпростіше сховище — це грядка: збирайте порей у міру потреби.

  • Холодильник: цілий порей залишається свіжим кілька тижнів.
  • Морозильна камера: промийте, наріжте кільцями та заморозьте порціями.
  • На грядці: зимовий порей може залишатися на місці й збиратися в міру потреби.
  • Очищення: промийте між листям безпосередньо перед використанням.

Спробуйте цей рецепт

М’яка солодкість порея розкривається найкраще, коли його запікають у тарті разом із чимось солоним і копченим. Спробуйте наш рецепт тарта з пореєм в аерофритюрниці з шинкою та беконом — тут порей зустрічається з шинкою та беконом у класичному данському тарті. Мій власний прийом — спочатку ненадовго пасерувати кільця порея на сковороді, щоб вони віддали вологу, а основа залишилася хрусткою. Коли настає сезон зимового порея, я охоче додаю трохи світло-зеленої частини заради кольору.

Поширені запитання

Яку частину порея можна їсти?

Можна їсти весь порей, окрім кореня. Біла та світло-зелена частина найніжніша, а темно-зелене листя грубіше й добре підходить для супів і бульйону.

Коли в Україні сезон пореїв?

З кінця серпня до березня. Літній порей збирають з кінця серпня до вересня, а зимовий — з жовтня аж до березня.

Як вимити ґрунт із порея?

Наріжте порей кільцями або розріжте вздовж і промийте його в мисці з холодною водою. Ґрунт між листям осідає на дно, і порей можна просто підняти з води.

Чи можна заморожувати порей?

Так. Промийте порей, наріжте кільцями та заморозьте порціями. Заморожений порей після розморожування стає м’яким, тому використовуйте його в супах, тушкованих стравах і тартах.

Чи можна готувати порей в аерофритюрниці?

Так. Порей, розрізаний навпіл, змащують олією та посипають сіллю, і тоді аерофритюрниця дає хрусткі краї та м’яку середину. Аерофритюрниця також чудово підходить для тарта з пореєм.

Факти про порей

ХарактеристикаЗначення
Назва українськоюПорей (цибуля-порей)
Латинська назваAllium porrum (культурна форма Allium ampeloprasum)
РодинаЦибулеві (Alliaceae, за новішою систематикою — частина Amaryllidaceae)
Тип рослиниДворічна трав’яниста рослина
ВисотаДо 50 см
МорозостійкістьЗимовий порей витримує мороз, літній — ні
СвітлоСонячне місце
ҐрунтПухкий, добре дренований і поживний
Посів/висаджуванняРозсада вдома з січня до квітня, прямий посів з початку червня
Збір урожаюЛітній порей: кінець серпня – вересень. Зимовий порей: жовтень – березень
Калорійність на 100 г29 ккал (сирий)
СмакМ’який, злегка солодкуватий цибульний смак
Кулінарне застосуванняЗелень для супів і приправа, картопляний суп із пореєм, тарт із пореєм, запечений порей
СортиЛітній порей, зимовий порей, King Richard, Tadorna Blue
ЗберіганняУ прохолоді кілька тижнів, можна заморожувати, зимовий порей може залишатися на грядці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close
Close