Stor ejendom i fensmark hvor dejligt mad kan nydes fra airfryer

Селера коренева

Селера коренева — один із найбільш недооцінених овочів на зимових прилавках і водночас один із моїх безперечних улюбленців, коли дні стають короткими. Цей бугристий, не надто показний коренеплід ховає пікантний, ледь горіховий смак, який під час запікання стає м’яким, округлим і майже солодкуватим. Ботанічна назва — Apium graveolens var. rapaceum; це культурна форма селери з родини окружкових.

Ми їмо корінь і нижню частину стебла, які разом розрослися в щільний коренеплід із кремово-білою м’якоттю. Сезон селери кореневої — осінь і зима: її збирають у листопаді, перш ніж настануть сильні морози, після чого вона може зберігатися кілька місяців.

Я використовую її для всього — від супу й пюре до хрусткої соломки та товстих селерових стейків в аерофритюрниці. Тут ви дізнаєтеся про історію, смак, класичні страви, поживну цінність, вирощування та мої найкращі поради щодо зберігання.

Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Історія та походження

Від листкової селери до коренеплоду

Селера коренева — культурна форма селери, дика форма якої природно росте в Європі та Середземномор’ї. Селеру знали ще в Стародавньому Єгипті, Греції та Римі, але тоді рослину вирощували як листкову селеру — заради листя й стебел.

Селера коренева вперше з’являється як окрема культурна форма лише у XVIII столітті. Шляхом добору рослин із товстими м’ясистими коренями поступово вивели великий круглий коренеплід, який ми знаємо сьогодні.

Селера коренева

Родина та споріднені рослини

Селера коренева належить до родини окружкових (Apiaceae) разом із морквою, пастернаком, петрушкою та кропом. Черешкова селера — той самий вид, але її вирощують заради довгих соковитих черешків, а не заради кореня; вона має власну статтю тут, у нашій Харчовій енциклопедії.

Смак і аромат

Сира селера коренева

Сира селера коренева хрустка й соковита, зі свіжим, насиченим смаком селери та пікантною ноткою. Натерта або нарізана тонкою соломкою, вона додає салатам свіжості й витримує насичену заправку з гірчицею, лимоном чи майонезом.

Запечена, смажена та варена

Коли селера коренева нагрівається, вона помітно змінюється. Різка селерова нотка відходить на другий план, і проявляється м’який, горіховий, майже солодкуватий смак. В аерофритюрниці поверхня карамелізується, тож краї стають золотистими й трохи підсмаженими, а середина — м’якою та кремовою.

Цей смак чудово поєднується з вершковим маслом, тим’яном, розмарином, часником, яблуком, волоськими горіхами, гірчицею та витриманим сиром, а сама селера коренева — чудовий гарнір до дичини, свинини та риби.

Використання в кулінарії

Селера коренева — справжній трудівник на кухні. Її можна терти сирою, варити для супу, робити пюре, запікати цілою або нарізати скибочками, брусочками чи кубиками. Ось класичні страви, до яких я й сам постійно повертаюся:

  • Курячий суп: селера коренева в наборі овочів для супу додає глибини смаку супам і бульйонам.
  • Салат «Вальдорф»: тертий корінь селери з яблуком і волоськими горіхами.
  • Селерове пюре: ніжне пюре до дичини та осінніх тушкованих страв.
  • Селерові стейки: товсті скибки в паніровці з хрусткою скоринкою.
  • Céleri rémoulade: сира соломка селери в гірчичному майонезі — класика з Франції.
  • Sellerieschnitzel (селерові шніцелі): німецька версія скибки селери в паніровці.

В українській кухні

В Україні селера коренева — це насамперед частина набору овочів для класичних супів і бульйонів, наприклад курячого. Сира й натерта, вона додає хрусткості салату «Вальдорф», а взимку з неї виходить ніжне селерове пюре або стейки в паніровці.

У світовій кухні

У Франції céleri rémoulade — справжня класика: сира соломка селери кореневої, заправлена гірчичним майонезом. У Німеччині скибки панірують і готують із них Sellerieschnitzel (селерові шніцелі), а коренеплід — незмінна складова Suppengrün, німецького набору овочів для супу з селери кореневої, моркви, порею та петрушки.

В аерофритюрниці

Аерофритюрниця ніби створена для селери кореневої: сухе гаряче повітря, що циркулює, дає золотисту хрустку поверхню без фритюру. Найчастіше я готую товсті селерові стейки, які змащую вершковим маслом і тим’яном, хрусткі кубики на гарнір, фрі з селери як альтернативу картоплі та невеликий коренеплід, запечений цілим, щоб усередині він став м’яким і кремовим.

Моя головна порада — нарізати шматочки однакового розміру, перемішати їх з невеликою кількістю олії та розкласти в один шар. Кілька разів струсіть кошик під час приготування. Селера коренева містить багато води, а пара повинна мати змогу виходити — інакше шматочки стануть м’якими замість хрустких.

Як чистити коренеплід

Відріжте верхівку та кореневий кінець, щоб коренеплід стояв стійко, і гострим ножем зрізайте шкірку зверху вниз. Бугристу основу з багатьма дрібними корінцями потрібно зрізати з запасом, адже в складках часто ховається земля. Промийте коренеплід і, якщо він має трохи почекати, змастіть зрізи лимонним соком — він швидко темніє.

Користь для здоров’я

Легкий овоч із клітковиною

Сира селера коренева містить лише 22 ккал (91 кДж) на 100 г, причому 93 г зі 100 г — це вода. Тож вона наповнює тарілку, не обтяжуючи енергетичний баланс, а клітковина робить її хорошим внеском у денну порцію овочів.

Поживна цінність на 100 г

Ось поживна цінність 100 г сирої селери кореневої:

  • Енергія: 91 кДж (22 ккал)
  • Вода: 93 г
  • Білки: 1,3 г
  • Жири: 0 г
  • Вуглеводи: 2,5 г
  • Харчові волокна: 3 г
  • Калій: 485 мг
  • Фосфор: 65 мг
  • Кальцій: 36 мг
  • Магній: 14 мг

Вміст калію заслуговує на увагу: калій сприяє нормальній роботі м’язів і підтриманню нормального артеріального тиску. Втім, селера коренева — не чудодійний засіб: найбільше користі вона приносить як частина різноманітного раціону з великою кількістю овочів.

Селера — алерген

Селера, зокрема й коренева, належить до алергенів, які в ЄС потрібно позначати на маркуванні. Алергія на селеру може перехресно реагувати з пилком берези та полину. Якщо після сирої селери ви відчуваєте свербіж у роті, зверніться до лікаря. Якщо у вас алергія, завжди перевіряйте склад бульйонів, сумішей спецій і готових страв.

Вирощування

Умови вирощування

Селера коренева вимагає терпіння. Вона має довгий вегетаційний період і потребує вирощування розсади в приміщенні, перш ніж її можна буде висадити в город. Зате ви отримаєте коренеплоди, які можна зберігати кілька місяців.

  • Світло: добре освітлене сонячне місце.
  • Ґрунт: глибокий, багатий на компост ґрунт із рівномірною вологістю.
  • Живлення: селері потрібні натрій, магній, марганець і бор.
  • Розсада: світле й тепле місце, найкраще близько 17 °C і не нижче 13 °C.
  • Мороз: рослина не переносить морозу, тому її потрібно захищати або викопувати до сильних морозів.

Сорти

Існує багато сортів селери кореневої. Серед відомих — Mentor, Monarch, Prager Riesen, Alabaster, Balder, Snehvide, Roem van Zwijndrecht і Cesar.

Як вирощувати селеру кореневу

Загальний час: 8-9 місяців

  1. Виростіть розсаду вдома

    Висійте насіння в приміщенні не пізніше 1 березня, а краще в лютому, і тримайте його у світлому теплому місці — найкраще близько 17 °C і не нижче 13 °C.

  2. Пікіруйте та загартуйте

    Пікіруйте маленькі рослини в горщики й поступово привчайте їх до вуличних умов, перш ніж висаджувати.

  3. Висадіть у ґрунт

    Висаджуйте з середини травня до початку червня на сонячне місце в глибокий ґрунт, багатий на компост.

  4. Поливайте й доглядайте

    Підтримуйте рівномірну вологість ґрунту протягом усього літа й подбайте про те, щоб рослини отримували достатньо живлення.

  5. Зберіть урожай і закладіть на зберігання

    Викопайте коренеплоди в листопаді, до сильних морозів, і зберігайте їх без морозу в ящиках із піском.

Селера коренева infographic

Зберігання

На кухні

Селеру кореневу потрібно зберігати в прохолоді. Цілий коренеплід найкраще зберігається нещільно загорнутим в овочевому відділенні холодильника, щоб не висихав. Після нарізання зріз швидко темніє, тож накрийте його або змастіть лимонним соком, а залишок використайте протягом кількох днів.

Зимове зберігання та морозильна камера

Якщо ви самі вирощували селеру кореневу, коренеплоди можна покласти в ящики з піском у місці, де не буває морозу, — там вони зберігаються кілька місяців. Для морозильної камери я нарізаю коренеплід кубиками, коротко бланширую їх і заморожую в порційних пакетах.

  • Цілий коренеплід: у прохолоді, наприклад в овочевому відділенні холодильника.
  • Нарізаний коренеплід: накрийте зріз і використайте протягом кількох днів.
  • Зимове зберігання: у ящиках із піском у місці без морозу.
  • Морозильна камера: бланшовані кубики для супів, тушкованих страв і пюре — не для салату.

Спробуйте цей рецепт

Селера коренева після приготування стає природно кремовою, і саме тому вона ідеальна основа для рослинного паштету. Спробуйте наш рецепт Паштет із селери в аерофритюрниці — кремовий вегетаріанський паштет за 65 хвилин, де коренеплід є головним інгредієнтом паштету, який випікається прямо в аерофритюрниці. Я завжди обираю важкий, щільний коренеплід без м’яких плям, бо він дає найнасиченіший і найбільш горіховий смак. Теплий паштет я подаю на темному житньому хлібі з маринованими буряками — точнісінько як класичний печінковий паштет.

Часті запитання

Чи можна їсти селеру кореневу сирою?

Так. Сира селера коренева хрустка й має свіжий насичений смак селери. Натріть її на великій тертці або наріжте тонкою соломкою для салатів на кшталт «Вальдорф» і céleri rémoulade та одразу змішайте із заправкою чи лимонним соком, щоб вона не потемніла.

Як приготувати селеру кореневу в аерофритюрниці?

Наріжте очищений коренеплід скибками, брусочками або кубиками однакового розміру та перемішайте з невеликою кількістю олії, солі й спецій. Запікайте в один шар за високої температури й кілька разів струсіть кошик під час приготування, доки шматочки не стануть золотистими зовні й м’якими всередині.

Чи можна заморожувати селеру кореневу?

Так. Очистіть коренеплід, наріжте кубиками, коротко бланшуйте їх і заморозьте в порційних пакетах. Заморожена селера коренева втрачає хрусткість, тому найкраще підходить для супів, тушкованих страв і пюре — не для салатів.

Чи є селера коренева алергеном?

Так. Селера, зокрема й коренева, належить до алергенів, які в ЄС потрібно позначати на маркуванні. Алергія на селеру може перехресно реагувати з пилком берези та полину, тож людям із алергією на пилок варто бути уважними.

У чому різниця між селерою кореневою та черешковою?

Це один і той самий вид, але вирощують його заради різних частин рослини. Селеру кореневу вирощують заради коренеплоду — кореня й нижньої частини стебла, а черешкову — заради соковитих черешків. Коренева селера має більш горіховий смак і найкраще підходить для запікання, варіння та пюре.

Факти про селеру кореневу

ПараметрЗначення
Українська назваСелера коренева
Латинська назваApium graveolens var. rapaceum
РодинаОкружкові (Apiaceae)
Тип рослиниКоренеплід, у якого корінь і нижня частина стебла розростаються в щільну бульбу
МорозостійкістьНе переносить морозу
СвітлоДобре освітлене, сонячне місце
ҐрунтГлибокий, багатий на компост ґрунт із рівномірною вологістю
Посів і висадкаРозсаду вирощують у приміщенні не пізніше 1 березня; висаджують із середини травня до початку червня
Збір урожаюЛистопад, до сильних морозів
СезонОсінь і зима
Калорійність на 100 г22 ккал (сира)
СмакПікантний і ледь горіховий; м’який і солодкуватий після запікання
Використання в кулінаріїНабір овочів для супу, салат «Вальдорф», селерове пюре, селерові стейки, céleri rémoulade та фрі з селери
ЗберіганняУ прохолоді; зимове зберігання в ящиках із піском у місці без морозу
АлергенТак, селеру в ЄС потрібно позначати як алерген

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close
Close