Шпинат – один із тих овочів, які в мене завжди є в запасі: заморожений – цілий рік, а свіжий – коли приходить весна. Дорослий шпинат, Spinacia oleracea, має більші й міцніші листки, ніж бейбі-шпинат, і створений для приготування: тушкований у вершках, загорнутий у пиріг або вмішаний у пасту в останню мить.
Спершу більшість людей дивує те, наскільки сильно шпинат зменшується в об’ємі. Велика купа свіжого листя на пательні перетворюється на невелику жменю, адже листя здебільшого складається з води. Тому я завжди купую більше, ніж, як мені здається, знадобиться, – або беру заморожений шпинат, який уже зменшився в об’ємі.
У цій статті ти дізнаєшся про шлях шпинату від Персії до європейських городів, про його смак і склад, а також про те, як його вирощувати та зберігати. Стаття присвячена дорослому шпинату, а бейбі-шпинат – дрібне ніжне листя для салату – це вже інша справа.
Орієнтовний час читання: 7 хвилин
Історія та походження
З Персії до Європи
У Південно-Західній Азії ростуть два дикі види шпинату, а культурний шпинат походить із Персії. Саме араби привезли шпинат до Іспанії, а звідти в XVI столітті він поширився, зокрема, до Англії та Франції.
З ботанічного погляду шпинат належить до родини амарантових (Amaranthaceae), де він споріднений, зокрема, з буряком і кіноа. Раніше його відносили до родини лободових, і саме таку класифікацію ти зустрінеш у багатьох старіших книгах про садівництво.

Шпинат у Данії
У Данії шпинат набув широкого поширення лише у XX столітті. Сьогодні його вирощують на великій території помірного поясу, а в Данії це передусім весняний овоч, найкращий з березня по травень.
Мені здається кумедним, що овоч із такою довгою подорожжю за плечима так добре прижився. Шпинат у вершках (stuvet spinat) з яйцем або рибою сьогодні відчувається настільки ж данським, як молода картопля з петрушкою.
Смак і аромат
М’який, із мінеральною ноткою
Свіжий шпинат на смак м’який, трав’янистий і злегка землистий, зі слабкою мінеральною ноткою. Дорослі листки мають виразніший смак і щільнішу текстуру, ніж бейбі-шпинат, а коли шпинат зовсім свіжий, стебла додають легкої хрусткості.
Багато хто знає це трохи шорстке, ніби «пухнасте» відчуття на зубах після страви зі шпинатом. Воно виникає через щавлеву кислоту в листках і зовсім нешкідливе.
З чим добре поєднується
Коли шпинат нагрівається, його смак стає м’якшим і округлішим. Він любить жири й кислоту: вершкове масло, вершки, оливкову олію, фету та пармезан – з одного боку, а лимон – з іншого. Часник і тертий мускатний горіх – це класика; для мене мускатний горіх невіддільний від шпинату у вершках.
Шпинат також добре поєднується з яйцями, лососем, куркою та картоплею й не губиться поруч із яскравими спеціями, як-от зіра, гарам масала та чилі. Тому він однаково доречний і в індійському каррі, і в домашньому пирозі.
Кулінарне використання
Шпинат – один із найуніверсальніших листових овочів, адже він може відігравати головну роль, а може просто підсилювати страву зеленим акцентом на другому плані. Свіжий шпинат я беру, коли листки мають бути видимими та відчутними на смак, а заморожений – для начинок, пирогів і страв у вершковому соусі.
У данській кухні
Шпинат у вершках – данська класика: шпинат тушкують у вершках, приправляють сіллю, перцем і мускатним горіхом і подають до риби, яєць або шинки. Запечений із сиром шпинат – ще один давній фаворит, а багато хто просто подає шпинат як гарнір – відвареним, приготованим на парі або у вигляді пюре.
У світовій кухні
У світі ти зустрінеш шпинат у всьому: від грецьких пирогів із тіста філо до індійських тушкованих страв. Якщо в меню стоїть «à la florentine» (по-флорентійськи), це зазвичай означає, що страву подають зі шпинатом; найвідоміший приклад – яйця по-флорентійськи. Ось класичні страви зі шпинатом – і данські, і з усього світу:
- Шпинат у вершках: шпинат, тушкований у вершках із мускатним горіхом.
- Запечений шпинат: шпинат із сиром, запечений до золотистої скоринки.
- Спанакопіта: грецький пиріг із тіста філо зі шпинатом і фетою.
- Палак панір: індійська страва зі шпинатом і свіжим сиром панір.
- Яйця по-флорентійськи: яйця-пашот на подушці зі шпинату.
- Паста зі шпинатом: лазанья, каннелоні або вершковий соус до пасти.
В аерофритюрниці
В аерофритюрниці думай про шпинат як про начинку, а не як про окремі листки. Легкі сухі листки можуть розлітатися під напором вентилятора, тому я використовую шпинат у пирогах, стравах із тіста філо, яєчних мафінах і запіканках, де він надійно тримається на місці.
Найважливіший прийом стосується замороженого шпинату: розморозь його й віджми якомога більше води, перш ніж додавати до начинки. Інакше вода випаровуватиметься під час випікання, і основа стане м’якою замість хрусткої. Свіжий шпинат я спершу даю зав’янути на гарячій пательні й віджимаю так само.
Користь для здоров’я
Шпинат – легкий овоч: 100 г сирого шпинату дають 26 ккал і містять 91,7 г води. Натомість ти отримуєш чималу порцію поживних речовин – насамперед вітамін K, фолат, бета-каротин і вітамін C.
Поживна цінність на 100 г
Цифри наведено для сирого шпинату:
- Енергія: 26 ккал
- Вода: 91,7 г
- Білки: 2,6 г
- Жири: 0,6 г
- Вуглеводи: 3,4 г
- Харчові волокна: 1,9 г
- Вітамін K: 560 мкг
- Фолат: 220 мкг
- Бета-каротин: 4186 мкг
- Вітамін A: 349 РЕ
- Вітамін C: 54 мг
Корисно знати
Шпинат містить щавлеву кислоту, яка зв’язує кальцій і може погіршувати його засвоєння. Якщо в тебе є схильність до утворення каменів у нирках, тобі часто радять обмежувати продукти з високим вмістом оксалатів – а шпинат належить саме до них.
Шпинат також містить багато вітаміну K. Це важливо, якщо ти проходиш лікування препаратами, що розріджують кров, з групи антагоністів вітаміну K, як-от варфарин, – поговори з лікарем, перш ніж суттєво змінювати кількість шпинату в раціоні. Водночас шпинат не входить до алергенів ЄС, які підлягають обов’язковому маркуванню.
Вирощування
Шпинат – вдячна культура для городу, але спеки він не любить. Це одно- або дворічна рослина, яка найкраще росте в прохолодні місяці. Влітку він легко «йде в стрілку»: викидає квітконіс, і на смачне листя вже годі розраховувати.
Сій шпинат восени
Моя найкраща порада – сіяти шпинат восени. Для перезимівлі сій наприкінці серпня у відкритий ґрунт, а коли осінь тепла, це може вдатися аж до середини вересня. Шпинат осіннього посіву може перезимувати у відкритому ґрунті й дасть тобі ранній весняний урожай.
Якщо в тебе є теплиця, можеш сіяти в ящики для розсади в другій половині серпня й вирощувати шпинат далі в теплиці. Скористайся сумішшю навпіл із садової землі та майже перепрілого компосту – тоді врожай можна збирати з кінця лютого, зазвичай із березня.
Умови росту
- Тип рослини: одно- або дворічна трав’яниста рослина.
- Ґрунт: навпіл садова земля та майже перепрілий компост.
- Час сівби: кінець серпня – у теплу осінь аж до середини вересня.
- Тепло: погано переносить високі температури.
- Збір урожаю: найкраще з березня по травень.
Як посіяти шпинат для перезимівлі
Загальний час: 6-7 місяців
- Підготуй ґрунт
Підготуй грядку у відкритому ґрунті або, якщо шпинат росте в теплиці, змішай навпіл садову землю та майже перепрілий компост.
- Посій насіння
Сій наприкінці серпня у відкритий ґрунт – у теплу осінь аж до середини вересня. Якщо шпинат росте в теплиці, сій в ящики для розсади в другій половині серпня.
- Дай рослинам перезимувати
Шпинат може перезимувати у відкритому ґрунті. Прибирай бур’яни з грядки, щоб маленькі рослини були в доброму стані, коли прийде весна.
- Збирай урожай навесні
Шпинат осіннього посіву дає ранній весняний урожай – у теплиці з кінця лютого, зазвичай із березня. Найкращий шпинат буває з березня по травень, тож збирай його, поки спека не змусила його піти в стрілку.

Зберігання
Свіжий шпинат швидко псується, тому його треба тримати в холоді й використовувати якнайшвидше. Заморожений шпинат, навпаки, – один із найпростіших кухонних способів заощадити час.
Свіжий шпинат
Клади свіжий шпинат у холодильник, щойно прийдеш додому, і використовуй його швидко. Він найкращий, поки листки ще хрусткі й глянцеві.
Заморожений шпинат
Заморожений шпинат зберігають у морозилці, і я користуюся ним цілий рік. Він уже зменшився в об’ємі, тож його легко дозувати в пироги, страви з пастою та шпинат у вершках.
Поради щодо зберігання
- Мий лише перед використанням: мокрі листки швидше стають в’ялими.
- Перебирай: одразу видаляй жовті або слизькі листки.
- Надлишок із городу: бланшуй шпинат, віджми воду й заморожуй порціями.
- Розморожування: віджми воду з розмороженого шпинату, перш ніж додавати його до начинки чи тіста.
Спробуй цей рецепт
Спанакопіта – страва, у якій шпинат по-справжньому отримує головну роль. Спробуй наш рецепт: Спанакопіта в аерофритюрниці – хрусткий грецький шпинатний пиріг із фетою – начинка зі шпинату та фети залишається соковитою, а тісто філо стає золотистим і хрустким у гарячому повітрі аерофритюрниці. Якщо я беру заморожений шпинат, то перед змішуванням начинки віджимаю його досуха в чистому кухонному рушнику, щоб основа не розм’якла. Свіжому шпинату я просто даю зав’янути на пательні й віджимаю його так само.
Поширені запитання
Шпинат – це доросла рослина з великими, міцними листками, які зазвичай готують – свіжими або замороженими. Бейбі-шпинат – це дрібне ніжне листя, яке зазвичай їдять сирим у салаті.
Шпинат здебільшого складається з води – 91,7 г на 100 г сирого шпинату. Коли листки нагріваються, вода виділяється, і листки опадають. Тому, щоб отримати невелику порцію готового шпинату, потрібна велика купа свіжого.
Так, заморожений шпинат ідеально підходить для пирогів, страв із пастою та шпинату у вершках. Розморозь його й добре віджми воду, перш ніж додавати до начинки чи тіста, щоб основа не стала мокрою.
Сирий шпинат містить 26 ккал на 100 г. Натомість він, серед іншого, дає вітамін K, фолат, бета-каротин і вітамін C.
Шпинат містить щавлеву кислоту, а людям зі схильністю до каменів у нирках часто радять обмежувати продукти з високим вмістом оксалатів. Також шпинат містить багато вітаміну K, що важливо під час лікування препаратами, які розріджують кров, – антагоністами вітаміну K, як-от варфарин. Якщо маєш сумніви, поговори з лікарем.
Факти про шпинат
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Українська назва | Шпинат |
| Латинська назва | Spinacia oleracea |
| Родина | Амарантові (Amaranthaceae) |
| Тип рослини | Одно- або дворічна трав’яниста рослина |
| Витривалість | Шпинат осіннього посіву може перезимувати у відкритому ґрунті; погано переносить високі температури |
| Ґрунт | Навпіл садова земля та майже перепрілий компост для шпинату осіннього посіву |
| Сівба/висадка | Наприкінці серпня у відкритий ґрунт для перезимівлі; у теплу осінь – до середини вересня |
| Цвітіння/збір урожаю | Найкраще з березня по травень; у теплиці – з кінця лютого; влітку легко йде в стрілку |
| Калорійність на 100 г | 26 ккал (сирий) |
| Смак | М’який, трав’янистий і злегка землистий, з мінеральною ноткою |
| Кулінарне використання | Шпинат у вершках, запечений шпинат, пироги, паста, спанакопіта та палак панір |
| Зберігання | Свіжий – у холодильнику й використаний швидко; заморожений – у морозилці |